Менська РДА
Анонси






























Інститути сімейного виховання

Назад


ПРИЙОМНІ СІМ'Ї


Хто може стати прийомними батьками?

• Прийомними батьками може стати як подружжя, так і особа, що не перебуває в шлюбі, працездатного віку. До 2006 року дозвіл на утворення прийомної сім’ї мали лише подружні пари.

• Середньомісячний сукупний дохід на кожного члена Вашої сім’ї, обчислений за останні шість календарних місяців, не може бути менший ніж рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум), встановленого законодавством.

• Особи, які виявили бажання стати прийомними батьками, в обов’язковому порядку мають пройти навчання, організоване обласними (міськими у містах Києві та Севастополі) центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо, за спеціальною програмою.

• Слід враховувати, що коли хоча б один із прийомних батьків не пройшов курс підготовки потенційних кандидатів у прийомні батьки, визнаний в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатним, позбавлений батьківських прав, чи це колишній опікун, піклувальник, усиновитель, позбавлений відповідних прав за неналежне виконання покладених на нього обов’язків, то Ви не отримаєте дозволу на створення прийомної сім’ї.

• Існують також обмеження для кандидатів у прийомні батьки за віком. Влаштування дітей у прийомну сім’ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли віку вибуття з прийомної сім’ї, тобто повноліття. У разі досягнення пенсійного віку одним з прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків.

• Не можуть бути прийомними батьками особи, які були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.

• Також на заваді створенню прийомної сім’ї можуть стати вади фізичного чи психічного здоров’я потенційних прийомних батьків (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства).

• Відповідні вимоги висуваються і до членів родини прийомних батьків. Якщо з Вами на спільній житловій площі мешкають члени сім’ї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства, то Вам буде відмовлено у створенні прийомної сім’ї. Фінансове і матеріальне забезпечення прийомних сімей

• Починаючи з 1 січня 2006 року фінансування прийомних сімей здійснюється за рахунок державного бюджету. Раніше прийомні батьки не отримували додаткових коштів від держави. Запровадження нового фінансового механізму за принципом «гроші ходять за дитиною», розробленого Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту і Державним департаментом з усиновлення та захисту прав дитини, дозволило всім дітям з відповідним статусом в прийомних сім’ях отримувати соціальну допомогу, а прийомним батькам – грошове забезпечення. Раніше на державному утриманні перебували лише вихованці державних закладів.

• Розмір щомісячної державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.

• У разі, коли дитині виплачується пенсія, аліменти, стипендія, інші державні допомоги, розмір допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами та розміром інших виплат.

• Одному з прийомних батьків виплачується грошове забезпечення за надання послуг у прийомній сім`ї у розмірі 35% від розміру соціальної допомоги на дитину, але не більше півтора прожиткові мінімуми для працездатної особи. У разі затвердження нового рівня прожиткового мінімуму розмір соціальної допомоги та грошового забезпечення перераховується без додаткового звернення прийомних батьків.

• Кошти, що виділяються на утримання дітей у прийомній сім’ї, перераховуються на особистий рахунок одного з прийомних батьків, відкритий в установі банку за місцем проживання прийомної сім’ї. Заощаджені протягом року кошти вилученню не підлягають і використовуються прийомними батьками для задоволення потреб прийомних дітей у наступному році.

• Місцеві відділи у справах сім’ї, дітей та молоді щороку забезпечують безкоштовне оздоровлення прийомних дітей у дитячих оздоровчих закладах. Прийомні діти, які за медичними показаннями потребують санаторно-курортного лікування, забезпечуються путівками до спеціалізованих санаторіїв органом, який прийняв рішення про утворення прийомної сім’ї.

Перелік документів на дитину, яку вирішили взяти в прийомну сім’ю

• На кожну дитину, яка передається у прийомну сім’ю, місцеві органи опіки та піклування зобов’язані видати такі документи:

• рішення районної державної адміністрації чи районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації або виконавчого комітету міської ради (міст республіканського значення АР Крим і міст обласного значення) – про влаштування дитини у прийомну сім’ю;

• свідоцтво про народження дитини;

• довідку про присвоєння ідентифікаційного номера;

• висновок про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини;

• довідка (атестат) про освіту або висновок про рівень розвитку, наданий психолого-медико-педагогічною консультацією;

• рішення органу опіки і піклування за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, про встановлення відповідного статусу такої дитини та документи, на підставі яких ухвалено таке рішення (документи про батьків або осіб, що їх замінюють: копія свідоцтва про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу, розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей тощо; опис належного дитині майна, у тому числі житла, та відомості про осіб, які відповідають за його збереження);

• довідка про наявність та місцеперебування братів і сестер чи інших близьких родичів дитини;

• пенсійне посвідчення на дітей, які одержують пенсію, копія ухвали суду про стягнення аліментів.

Перелік документів, які необхідно подати до органу, який приймає рішення про утворення прийомної сім’ї

Вам потрібно підготувати і передати в районну, районну у мм. Києві та Севастополі державну адміністрацію чи до виконавчого комітету міської ради (міст республіканського значення АР Крим і міст обласного значення) наступні документи:

• заяву про утворення прийомної сім’ї (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома подружжями);

• копії своїх паспортів;

• довідку про склад сім’ї (форма №3);

• копію свідоцтва про шлюб (для сімейних пар);

• довідку про стан Вашого здоров’я та членів сім’ї, які проживають разом з Вами (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра);

• довідку про доходи сім’ї за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;

• довідку про проходження курсу навчання кандидатів у прийомні батьки і рекомендацію Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення Вас у банк даних про сім’ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;

• нотаріально засвідчену письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з Вами, на утворення прийомної сім’ї або написану власноруч в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів;

• довідку про наявність чи відсутність судимості;

• висновок служби у справах дітей за місцем проживання про можливість створення Вами прийомної сім’ї.

ПАТРОНАТНІ СІМ'Ї


Хто може стати патронатним вихователем?

Відповідно до Закону України від 26.01.2016 року № 936-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми» запроваджується послуга патронату над дитиною в рамках експерименту у 2016-2018 роках.

Патронат над дитиною – тимчасовий догляд, виховання та соціально-психологічна реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин.

Метою патронату над дитиною є забезпечення та захист прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом зі своїми батьками або іншими законними представниками, надання їй та її сім’ї комплексу послуг у відповідності до найкращих інтересів дитини.

Патронатний вихователь – це особа, яка за участю членів сім’ї надає послуги з догляду, виховання та соціально-психологічної реабілітації дитини у своїй сім’ї.

Сім’я патронатного вихователя – сім’я, в якій за згоди всіх її членів, повнолітня особа, яка пройшла спеціальний курс підготовки, виконує обов’язки патронатного вихователя на професійній основі.

Патронатним вихователем може бути громадянин України, який має вищу освіту, позитивний досвід виховання дітей, відповідні житлові умови для надання послуг з догляду виховання та соціальної реабілітації дитини в своєму помешканні, добровільного помічника з числа повнолітніх членів сім’ї (далі - помічник патронатного вихователя).Патронатний вихователь не може поєднувати надання послуг патронату над дитиною з іншими видами діяльності, які перешкоджатимуть якісному виконанню умов договору про патронат над дитиною. Патронатними вихователями не можуть бути особи, зазначені у статті 212 Сімейного кодексу України, а також особи, чиї діти були засуджені, перебувають/перебували у конфлікті з законом.

Кандидат у патронатні вихователі подає до міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання такі документи:

- заяву;

- копії свого паспорта та кандидата у помічники патронатного вихователя;

- довідку про склад сім’ї (форма № 3);

- копію диплома про вищу освіту;

- копію трудової книжки (за наявності);

- висновки про стан свого здоров’я та кандидата у помічники патронатного вихователя, складені за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 „Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини”;

- довідки від нарколога, психіатра та фтизіатра, в т.ч. і для осіб, які проживають разом із кандидатом у патронатні вихователі;

- довідки про відсутність судимості, в т.ч. і у повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з кандидатом у патронатні вихователі;

- документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;

- письмова згода на влаштування дітей до цієї сім’ї усіх повнолітніх членів сім’ї кандидата у патронатні вихователі, які проживають разом з ним, а також дітей, за умови досягнення ними віку, коли вони спроможні самостійно висловлювати свою думку.

Кандидат у патронатні вихователі, який пройшов первинний відбір, разом з кандидатом у помічники патронатного вихователя, за клопотанням міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді направляється до обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі - регіональний центр) для обов’язкового проходження навчання за програмою, затвердженою Мінсоцполітики.

За результатами навчання обласний центр видає кандидату у патронатні вихователі та його помічнику довідку про проходження курсу підготовки та, у разі успішного проходження навчання, рекомендацію про можливість надання послуги патронату над дитиною за формою, встановленою Мінсоцполітики.

При наявності рекомендації орган опіки та піклування впродовж місяця укладає з кандидатом у патронатні вихователі договір про надання послуги патронату над дитиною за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Патронатний вихователь та помічник патронатного вихователя не рідше ніж один раз на рік проходять обов’язкове медичне обстеження, що підтверджується відповідним висновком про стан здоров’я.

Термін перебування дитини у сім’ї патронатного вихователя не може перевищувати трьох місяців та встановлюється органом опіки та піклування за результатами оцінки рівня безпеки або оцінки потреб дитини та її сім’ї.Орган опіки та піклування у разі необхідності може прийняти рішення про продовження терміну перебування дитини у сім’ї патронатного вихователя не більше, ніж до шести місяців, відповідно до висновку міждисциплінарної команди.

Рішення про вибуття дитини з сім’ї патронатного вихователя приймається органом опіки та піклування за результатами розгляду питання на Комісії на підставі представлених службою у справах дітей спільно із міським центром соціальних служб для сімї, дітей та молоді пакету документів, що обґрунтовують його доцільність.

Патронатний вихователь має бути безробітним, бо основним місцем роботи стає опіка над дитиною, відповідно йому чи їй нараховуватиметься заробітна плата та стаж. Розмір грошового забезпечення становить п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць (з січня 2018 року це буде близько 8500 грн.).

У разі коли в сім’ї патронатного вихователя перебуває дитина віком до одного року, дитина з інвалідністю, малолітня або неповнолітня вагітна, ВІЛ-інфікована дитина та одночасно двоє і більше дітей, розмір грошового забезпечення збільшується на 10 відсотків за кожну дитину, але сумарно не більш як на 50 відсотків.

Додатково на кожну дитину виплачується соціальна допомога, яка становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку на місяць (з січня 2018 року на дитину до 6 років – 2984 грн., на дітей від 6 до 18 років – 3720 грн.).

ДИТЯЧИЙ БУДИНОК СІМЕЙНОГО ТИПУ


Хто може стати батьками-вихователями?

Дитячий будинок сімейного типу - це окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі. Така сім'я бере на виховання і спільне проживання не менше 5 дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування.

Функціонування дитячих будинків сімейного тину визначається державними документами, зокрема Положенням про дитячий будинок сімейного типу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 р. № 267. У 1998 році до Положення були внесені певні зміни.

Дитячий будинок сімейного типу може отримати свій статус у тому випадку, коли на виховання приймається не менше п'яти дітей, позбавлених батьківської опіки. Безперечно, така умова сприяє влаштуванню у родині більшої кількості осиротілих дітей. Але, враховуючи перш за все психологічний і педагогічний аспекти, кількість дітей у сім'ї, як рідних, так і прийомних, не повинна перевищувати десяти осіб, зважаючи на необхідність створення оптимальних умов для їх повноцінного виховання та розвитку.

Кандидат на роль батька-вихователя має пройти експертну комісію, до якої входять спеціалісти (психологи, юристи, педагоги, лікарі). Останні оцінюють особистіші якості майбутнього вихователя, його здатність замінити батька не одній, а кільком дітям, як правило, обтяжених вадами розвитку, педагогічно занедбаних, які пережили втрату близьких тощо. Перевага надається сім'ям або одиноким громадянам, які мають досвід виховання дітей чи вже є на даний час опікунами або піклувальниками і сумлінно виконують свої обов'язки.

Укладання угоди між місцевими органами влади і батьками-вихователями накладає на представників обох сторін певні права та обов'язки. Так. орган виконавчої влади зобов'язаний виділяти кошти на утримання вихо¬ванців, надавати всіляку допомогу сім'ї, виплачувати батькам-вихователям грошове утримання. Водночас представники органів виконавчої влади контролюють умови виховання, утримання дитини і, якщо вони не виконуються, мають право розірвати угоду з батьками-вихователями, якщо вони пору¬шують норми угоди. Батьки-вихователі зобов'язані передусім виховувати прийомних дітей, піклуватися про їхнє здоров'я, розвиток. Вони повинні особисто виховувати неповнолітнього, якому заміняють батьків. Батьки-вихователі мають право також вимагати від місцевих органів влади дотримання вимог угоди.

Прийомні діти у дитячих будинках сімейного типу перебувають на повному державному утриманні.

За дітьми-сиротами зберігається право на майно та житлову площу, яка їм належить, за їх збереження до повноліття дитини несуть відповідальність органи опіки та піклування. Таке нормативне врегулювання покликано полегшити проблему подальшого влаштування долі дитини після досягнення повноліття, оскільки вирішується проблема забезпечення житловою площею.

За прийомними дітьми зберігаються пільги, визначені законодавством для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Назад



16 Серпня 2018 08:41
14 Серпня 2018 08:14
09 Серпня 2018 11:00
06 Серпня 2018 12:30
03 Серпня 2018 10:08
20 Червня 2018 11:54
06 Червня 2018 09:17
22 Травня 2018 08:56
13 Березня 2017 10:34
08 Вересня 2016 11:18
30 Серпня 2016 15:55